"Портрет Доріана Грея" – єдиний опублікований роман Оскара Уайльда, після публікації якого в суспільстві відбувся скандал.
Роман починається з огляду лорда Генрі Воттона картини Безіла Холварда, на якій зображено привабливого юнака — Доріана Грея. Згодом приходить сам Доріан, де він зустрічає Воттона. Після того, як Доріан вислухав лорда Генрі з його поглядами на світ, у нього з’являється думка, що краса — єдина річ, задля якої варто жити. Він бажає, щоби портрет, намальований Безілом, старів замість нього. Під впливом лорда Генрі Доріан Грей починає вивчати свої відчуття. Він одного разу побачив дівчину Сибілу Вейн, котра саме виконувала роль у п’єсі Шекспіра у одному забитому театрі. Доріан познайомився з нею ближче і запропонував їй одружитися. Сибіла, яка називала його «Чарівним принцом» (Prince Charming) швидко побігла додому сповістити про це свою маму. Її старший брат заявив, що якщо Доріан скривдить Сибілу, то той уб’є його.
Доріан згодом запросив Безіла та лорда Генрі, щоби вони побачили як Сибіла грає у «Ромео і Джульєтті». Проте Сибіла, яка раніше знала про любов лише із театральних виступів, несподівано втратила свої акторські здібності через почуття справжньої любові до Доріана і грала дуже погано. Доріан відмовив їй у шлюбі, кажучи, що її краса полягала у грі в театрі, і якщо вона більше не може грати, вона більше не цікавить його. Одного разу, повертаючись додому, Доріан помітив, що його портрет змінився. Оглянувши ретельно картину, Доріан врешті зрозумів, що його бажання сповнилося — хлопець на портреті тепер виражав ледь помітний усміх. Він буде старіти і змінюватися із кожним гріхом Доріана, тоді як його тіло, зовнішній вигляд, залишатимуться незмінними. Він вирішує помиритися із Сибілою, але зранку прийшов лорд Генрі і сповістив про самогубство дівчини, яка випила синильну кислоту. Наступні вісімнадцять років Доріан Грей експериментував із всяким злом і гріхами, головне через вплив «отруйного» французького роману, подарунку лорда Генрі.
- Експозиція. Майстерня художника Безіла Голуорда, робота над портретом Доріана Грея.
- Зав'язка. Доріан Грей висловлює своє фатальне бажання.
- Розвиток дії. Кохання і смерть Сібіл Вейн. Портрет стає дзеркалом душі Доріана. Вбивство Безіла. Смерть Джеймса Вейна. Лицемірство по відношенню до Гетті Мертон.
- Кульмінація. Доріан вирішує знищити свій портрет.
- Розв'язка. Смерть Доріана Грея.
- Краса і моральність. Вайльд розкриває ідею, що зовнішня краса не завжди відображає внутрішню сутність людини. Доріан, маючи неземну вроду, стає аморальним і жорстоким, що контрастує з його бездоганною зовнішністю.
- Вплив мистецтва на людину Лорд Генрі підштовхує Доріана до ідеї, що мистецтво і життя повинні бути відокремлені від моралі. Але чи справді естетизм може виправдати аморальну поведінку? Портрет, що відображає гріхи Грея, стає символом того, що мистецтво все ж не є поза етичними нормами.
- Фатальність бажань та спокусаДоріан прагне вічної молодості, і це бажання зрештою приводить його до загибелі. Вайльд показує, що задоволення примх може мати страшні наслідки.
- Роздвоєння особистості Доріан веде подвійне життя: зовні він бездоганний, але його душа сповнена гріхів. Це є глибоким психологічним аспектом твору, що відображає боротьбу між добром і злом у людині.
- Проблема морального вибору та відповідальності Доріан Грей отримує унікальну можливість зберігати молодість і красу, тоді як його портрет відображає всі зміни його душі. Однак головний герой поступово занурюється у світ гріхів, нехтуючи наслідками своїх учинків. Це піднімає питання: чи можна жити безкарно, не несучи відповідальності за свої дії?
- Насолоди і Моралі, Мистецтва і Дійсності,
- Утвердження краси як найвищої цінності, сенс буття людини;
- Добра і зла.
Чи можна назвати «Портрет Доріана Грея» аморальним твором?
ВідповістиВидалитиРоман Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея» часто викликав суперечки щодо своєї моральності. Під час першої публікації в 1890 році він був підданий жорсткій критиці за нібито аморальний зміст. Однак питання про моральність цього твору не має однозначної відповіді і залежить від інтерпретації читача.
ВидалитиАргументи на користь аморальності роману:
Гедонізм і моральна деградація
– Головний герой, Доріан Грей, слідує філософії гедонізму, на яку його надихає лорд Генрі Воттон. Він ставить задоволення і насолоду вище за моральні принципи.
– Він вдається до аморальних вчинків, включаючи зраду, жорстокість і, ймовірно, злочини (хоча вони не описані прямо).
Відсутність каяття
– Доріан не розкаюється у своїх гріхах до самого кінця. Навіть його спроби змінитися продиктовані радше егоїзмом, ніж справжнім каяттям.
Критика традиційних моральних норм
– Уайльд зображує світ, у якому краса і молодість важливіші за чесноти. Це суперечило вікторіанським уявленням про моральність.
Аргументи на користь того, що роман НЕ є аморальним:
Моральний урок
– У фіналі Доріан отримує покарання: він не може втекти від своїх вчинків, і його моральна деградація врешті-решт веде до загибелі.
– Таким чином, роман можна трактувати як повчальну історію, яка демонструє наслідки аморального життя.
Сатиричний підтекст
– Уайльд не пропагує аморальність, а висміює лицемірство вікторіанського суспільства, де зовнішня доброчесність могла приховувати внутрішню порочність.
Естетизм як філософія, а не заклик до дії
– Уайльд писав: «Немає аморальних книг. Є добре написані або погано написані книги».
– Його роман можна розглядати як мистецьке дослідження морального вибору людини, а не як керівництво до дії.